День Збройних Сил України і Міжнародний день волонтера став для Бердичівського гарнізону знаковим. Ці свята принесли багатьом військовослужбовцям нові звання. Чимало з них з нагоди свята українського війська отримують грамоти і подяки, нагрудні знаки. Такі відзнаки військові заслужено одержують від генерального штабу та командування частини. Також  до церемонії привітань і нагороджень долучається міське і районне керівництво Бердичівщини. Не забули і про волонтерів, які підтримують бердичівських воїнів з перших днів воєнного конфлікту в Україні. Серед них ті, хто всі ці роки збирає різну допомогу військовим і доставляє її на передову.

Пані Ірина на свято приїхала прямо з передової. Додому забігла лише перевдягтись. Разом з волонтерами з Богданівки і Оксаною Заводяною з Гришківців жінка провела понад 20 годин у важкій дорозі: завезли «швидку», відремонтовану завдяки небайдужим меценатам.

«Віддали скору, побували на Світлодарці, усюди проїхались. Передали смаколики, постріли чули – та це не лякає. І бігом назад, от годину тому приїхала», – говорить волонтер Ірина Піскун.

До святкових заходів запросили і рідних загиблих Героїв. Якби не ці чоловіки, вважають у Будинку офіцерів, багато хто б не розумів ціни миру за вікном. Пам’ять про них увіковічили і в новоствореному музеї Операцій об’єднаних сил (АТО) Бердичівського гарнізону. У ньому зібрали чимало експонатів з передової: зразки озброєння, форми, речі загиблих. Якби військово-патріотичним вихованням в Україні займались з 90-их років по всій країні, упевнений ідейник створення музею Олег Цилінський, на сході України нині було би все інакше.

«Коли прийшла там українська армія, значна частина населення сприймала її як ворожу армію. Тому дуже важливо військово-патріотичне виховання молоді, дошкільнят, школярів. Коли, не дай Бог, наступить ще одна мобілізація, щоб не ховалися як от деяка частина наших чоловіків за кордоном чи за липовими медичними довідками, а сумлінно йшли до військкоматів», – каже начальник 30 ГБО Олег Цилінський.