Сім'я маленького Сергійка Порозінського переїхала в Україну за місцем призначення в Житомирську область (с. Небіж Володар-Волинського району) після закінчення навчання батьком-військовим Віктором Гнатовичом.

Сергій ріс цікавою дитиною: був уважним і допитливим, змалечку мав власну думку і намагався її відстоювати і, ра­зом з тим, був дуже вразливим. А ще Сергійка дуже любили дівчатка, він не ображав їх, дружив з ними. У старшому віці учень запам'ятався шкільним активістом: із задоволенням брав участь у різних шкільних заходах у той час, коли інші діти частенько відмовлялися. Після закінчення школи Сер­гій вступив на навчання до Житомирського політехнічного університету за спеціальністю «Гірнича справа», закінчив на­вчання і зрозумів, що обрана професія не є його покликанням.

Вихований у сім'ї військового, хлопець відчув потребу продовжити справу батька - служити Вітчизні. У 2007 році розпочалася військова служба за контрактом: спочатку ДПСУ в/ч 1495, з 2011 року - на кордоні у Північно-Територіально­му управлінні Прикордонної служби. Під час служби Сергій брав активну участь у спортивних змаганнях між військовими частинами з силових видів спорту і завжди посідав призо­ві місця.

Через два роки Сергій уклав контракт про проходження служби в 95-й окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних сил України. Саме в її складі Сергій без вагань став на захист суверенітету і цілісності дер­жави на сході країни. Рідним запам'яталися його слова: «Хто, як не ми, захистимо нашу землю».
На той час у Сергія вже склалася сім'я, для якої він назавжди залишиться люблячим ніжним чоловіком та турботливим і відповідальним батьком. Як згадує Ірина, їх кохання розпочалося з першого погляду, Сергій при першій зустрічі сказав дівчині, що вона буде його дружиною, все так і сталося. Його радістю і сонечком була до­нечка Кароліна.

Рішучий, наполегливий, упевнений, сміливий, Сергій і за­хоплення мав відповідне: техніка та швидкість. Мріяв про по­тужне швидкісне авто.

Загинув Сергій Вікторович Порозінський 10 лютого 2015 року в районі с. Спартак Ясинуватського району Донецької області під час танкового обстрілу.

Залишилися незавершені справи, змучені болем утрати батьки, донечка... і ми - вся Україна.

Герої не вмирають!

Довідково:

Дата народження: 06.09.1985р.

Місце народження: смт. Бєсєда Волосовського р-ну
Ленінградської обл., Росія

Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

10 лютого - День пам’яті учасника АТО Сергія Порозінського
10 лютого - День пам’яті учасника АТО Сергія Порозінського