Дитинство Сергія Хаустовича проходило у військових гарнізонах від Приморського краю, Крайньої Півночі до Прибалтики, де за призначенням проходив службу його батько Олег Аркадійович, військовий лікар.

Хлопчик повністю пройнявся духом життя військових містечок: любив спостерігати за солдатами, знав їх розпорядок дня, дуже радів, коли вояки пригощали маленького друга справжньою солдатською кашею.

Тому не дивно, що змалечку Сергій уже точно знав, ким він буде у дорослому житті - тільки військовим, офіцером. Батько, який був величезним авторитетом для сина, згадує, з якою гордістю маленький Сергійко одягав військову форму, пошиту саме для нього. Для досягнення своєї мети хлопчик сам перед собою виставив вимоги щодо дисципліни, навчання; ігри вибирав серйозні та корисні: шахи, конструктори, футбол, хокей; навіть якось за відмінну гру хокейним воротарем був нагороджений путівкою до моря.

Після школи Сергій навчався в Агротехнічному коледжі, але своїй мрії про військову службу не зраджував - паралельно від­відував навчання у ДТСААФ (Добровільне товариство сприяння армії та флоту). До армії Сергій був призваним уже в якості водія-механіка. Служив у прикордонних військах у різних регіонах, закінчив службу у полку зв’язку Прикордонних військ у м. Києві.

В Україні Сергій знайшов свою долю, одружився, у м. Радо­мишлі Житомирської області працював водієм пожежної части­ни, а з 2013 року став контрактником у військовій частині. Зраз­ковий сім’янин, найдобріший батько, вчив і свою дитину бути доброю: сам міг принести додому кота-безхатька або собаку, купував кроликів та інших домашніх тваринок. Але справжнім захопленням Сергія були коні, він колись у дитинстві полюбив їх за розум і красу, навчився гарно триматися у сідлі і серед ровес­ників був кращим вершником.

Світлою, доброю та гарною людиною запам’ятався Сергій рідним, близьким, друзям і всім, хто його знав.

Сергій Олегович Хаустович загинув 10 лютого 2015 року під час обстрілу російськими бойовиками аеродрому міста Крама­торська Донецької області.

Залишилися нездійснені мрії, нереалізовані плани, і залиши­лися ми - люди, щоб жити далі, бути гідними пам’яті Героя.

 Герої не вмирають!

Довідково:

Дата народження: 08.04.1980р.
Місце народження: м. Куйбишев (Самара) Росія  
Нагороди: орден «За мужність»
ІІІ ступеня ( посмертно)

10 лютого - День пам’яті учасника АТО Сергія Хаустовича